Ilya Gonimov

Ілля Олександрович Гонімов (справжнє прізвище Горош ) (* 18 грудня 1875(18751218), с. Кайнес Режіцького повіту Вітебської губернії — †24 серпня 1966(19660824), Донецьк) — український російськомовний письменник єврейського походження.

Народився Ілля Олександрович Горош 18 грудня 1875 року в сім'ї бідного єврейського вчителя в крихітному сільці Кайнес Режіцького повіту Вітебської губернії. Сьогодні це Латвія, неподалік від Даугавпілсу.

У дитинстві почав працювати у Вільно (Вільнюс) у майстерні мідника. Коли у 1895 році робота у мідника набридає хлопцю, він наважився спробувати заробляти як приватний вчитель. Одночасно займався самоосвітою, і за три роки Іллі Горошу вдалося здати екстерном іспити за курс реального училища. В його житті починається доволі довгий етап сільського вчителювання.

У 1908 році він потрапляє на Донбас. Спочатку в Юзовку, потім — в Алчевськ, де й осів на довгих 12 років. З 1908 року жив на Донбасі, працював на шахті, давав уроки. В місцевій друкарні отримав професію складача, пережив революцію, і Громадянську війну.

Член СП СРСР з 1934 року. Писав російською мовою.

Першу повість «Разбитое стекло» надрукував у 1908 році.

На початку 20-х років Ілля Олександрович подався до Харкова. Працював у видавництві «Український робочий», де публікує своє перше оповідання «Степан Легионов». Потім були романи, оповідання і повісті.

Та от Максим Горький у статті в «Правді» висунув ідею створення серії «Історія фабрик і заводів». І це підштовхнуло Іллю Гонімова до ідеї написати історію столиці Донбасу — Юзівки, тоді вже Сталіно.

Був вже і початок — спільна робота з Миколою Ледянко: «Пробные главы истории Сталинского металургического завода им. Сталина. 1934».

Перший варіант «Старой Юзовки» вийшов друком у 1937-му. Після війни, повернувшись в 1946 році з евакуації, уже в Харків, а в Сталіно, до кінця життя удосконалював книгу.

Роман

• «Стеклодувы» (1929)

Збірки оповідань

• «Соль земли» (1933)
• «Рассказы» (1935)

Повісті

• «Склодувы» (1928)
• «Шахтарчук» (1930)
• «Дранг нах остен» (1932)
• «Старая Юзовка» (1937)
• «Афонькина любовь» (1938)
• «На берегу Кальмиуса» (1940, 1962)
• «Повести и рассказы» (1956)
• «Рубец на серце» (1943–1957)

Оповідання

• «Соль земли» (1933)
• «Циганчук» (1940)
• «Мой герой» (1943)
• «Эола» (1945)
• «Банкет у Юза» (1947)

П'єси

• «Шутки Мефистофеля» (1941)
• «Не верю» (1947)

Вірші, статті, замітки:

• «На призыв Родины» (1942)
• «Матросы боролись за мир» (1951)
• «Основное задание — творчество» (1954)

• Письменники Радянської України. 1917–1987: Біобібліографічний довідник/Упор. В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К.: Рад. письменник, 1988. — 719 с.
• Літописець шахтарського краю : до 125-річчя від дня народження Іллі Олександровича Гонімова (1875–1966) // Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2000 рік. – Донецьк, 1999. – С. 31–34.

• https://archive.is/20121222042354/www.donoda.gov.ua/main/ua/188.htm
• https://archive.is/20121206013802/tattarrin.livejournal.com/119322.html