Ihor Marchenko

І́гор Са́вич Ма́рченко (1931—1997) — майстер народно-інструментальної оркестровки, композитор, диригент, член Спілки композиторів України.

1951 року закінчив Дніпропетровське музичне училище по класу баяна, викладач В. О. Назарова, 1959-го — Київську консерваторію, по класу баяна — клас Івана Яшкевича, диригування — І. Г. Розумний, композиторський факультатив — Андрій Штогаренко.

Протягом 1957—1959 років працював у Київському культурно-освітньому, в 1959-1963-х — музичному училищах. Одночасно від 1960 року — у Національній музичній академії України. Працював викладачем, старшим викладачем (з 1973), доцентом (1977). В 1995—1997 роках — в.о. професора.

Засновник студентських колективів кафедри — капели бандуристів та оркестру баяністів-акордеоністів.

Лауреат всеукраїнських конкурсів композиторів на кращий твір для народних інструментів (1977, 1982). Є автором понад 200 партитур для оркестру народних інструментів й багатьох оркестровок для оркестру народних інструментів Укртелерадіо.

Серед творів: для оркестру народних інструментів —

• увертюра «Устим Кармалюк» (1970), сюїти
• «Олекса Довбуш» (1971),
• «Дружба» (1981), поеми
• «Степом, степом»,
• «Дніпро»,
• «Генерал Карбишев»
• 2 сюїти
• для ансамблю бандуристів — варіації на тему української народної пісні «Ніч яка місячна»
• солоспіви — «Сивина» (слова Дмитра Лу­­ценка).

Серед учнів — Марунич Володимир Іванович.

• Кафедра народних інструментів
• ЕСУ

• Марченко Ігор Савич // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 325.