Quick Facts
LibraBiography
Григорій Йосипович Микитей (Микетей) (нар. 10 жовтня 1888, Городище Королівське на Львівщині, Австро-Угорщина — пом. 28 лютого 1945, Бад-Ішль, Верхня Австрія, Австрія) — український громадський та політичний діяч, дипломат, журналіст, педагог, професор. Поручник УГА, Тимчасовий представник ЗУНР в Українській Державі (1918-1919), представник УНР в Юґославії (1919-1920), секретар президії Української Національної Ради у Львові.
Життєпис
Народився у селі Городище Королівське біля Ходорова.
Закінчив філософський факультет Віденського університету. Працював вчителем у гімназії.
У роки Першої світової війни працював у Відні в представництві Червоного Хреста.
Був тимчасовим представником ЗУНР в Українській Державі у 1918—1919 роках.
У 1919 році начальник «пресової квартири» Начальної Команди УГА та редактор «Стрільця».
У жовтні 1919 року за наказом Андрія Лівицького став представник УНР в Югославії, а уряд ЗУНР звернувся до нього з проханням очолити представництво ЗУНР. 1920—1923 — працівник секретаріату закордонних справ ЗУНР у Відні.
З 1924 по 1939 — учитель середніх шкіл у Львові. У 1925—1930 роках — редактор тижневика «Рада».. Також обіймав посаду відповідального редактора у 1925—1926 роках, та редактора друкованого органу товариства «Учительська Громада» часопису «Українська Школа». Часопис виходив у Львові з 1925 до 1939 року. Згодом Голова товариства «Учительська Громада».
У 1927 році став одним із засновників «Української Партії Праці».
З липня 1941 року — секретар президії Української Національної Ради у Львові.
В 1944 році емігрував до Австрії, де і помер у 1945 році.
Родина
- Син Олег Микитей був одружений із донькою полковника Дмитра Вітовського.
- Рідний брат Григорія — Іван Микитей (1899 р. н.), стрілець 6-ї сотні УСС, загинув Січовим Стрільцем.
- Григорій Микитей — рідний дядько поета, шістдесятника Ігоря Калинця.
Доробок
- Гриць Микитей. «Правдива правда про „Чортківську Офензиву“». Літопис Червоної Калини. — «Діло», Львів, 1936.
- Гриць Микитей. «У місії до Юґославії: З Кам'янця до Букарешту». Історичний календар-альманах «Червона Калина» на 1939 р. — Львів, 1938. — С. 132—148.
- Гриць Микитей. «До історії міжнародних взаємин нашого Товариства». 25–ліття учительської громади. Ювілейний науковий збірник. — Львів, 1935. — С. 154—158.
Примітки
- ↑ Петро Шкраб’юк (2018). Попід Золоті Ворота: шість елегій про родину Калинців (укр.) . Львів: Сполом. с. 528 с.
- ↑ Саган Г. Українське питання: виклики сьогодення та історія дипломатичного сприяння українській ідеї на території Королівства СХС
- ↑ Роман Тимченко Відносини Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки (листопад 1918 — квітень 1920 pp.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 липня 2018. Процитовано 10 грудня 2017.
- ↑ Сегеда С. Основні тенденції формування редакційного та авторського контингенту в пресі українських збройних формувань першої половини ХХ ст.
- ↑ Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). Тижневик «Рада». Париж, Нью-Йорк, 1973. — Т. 7. Архів оригіналу за 27 листопада 2017. Процитовано 10 грудня 2017.
- ↑ Ретроспективний погляд на розвиток педагогічних часописів Східної Галичини 20 — 30-х рр. ХХ ст (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2017. Процитовано 10 грудня 2017.
- ↑ З орґанізації вчительства українських приватних середніх шкіл. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 10 грудня 2017.
- ↑ Зиновій Книш. Далекий приціл. Союз Української націоналістичної молоді
Посилання
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
