Eduards Prāmnieks

Едуард Карлович Прамнек (латис. Prāmnieks Eduards) (31 грудня 1899(18991231), маєток Карлкарн Яунраунської волості Венденського повіту Ліфляндської губернії, тепер Латвія — розстріляний 29 липня 1938, Москва) — радянський партійний діяч, 1-й секретар (травень 1937 — квітень 1938) Донецького обласного комітету КП(б)У. Член ЦК КП(б)У в червні 1937 — квітні 1938 р. Член Політичного бюро ЦК КП(б)У в червні 1937 — квітні 1938 р. Кандидат в члени ЦК ВКП(б) в лютому 1934 — жовтні 1937 р. Член ЦК ВКП(б) в жовтні 1937 — травні 1938 р. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Народився в Латвії. У ранньому дитинстві втратив батька. У вересні 1908 — лютому 1913 р. — пастух сільських товариств Роненбурзької і Веселовської волості Венденського повіту, учень школи. У 1912 році закінчив сільську школу Веселовської волості Венденського повіту. У березні 1913 — листопаді 1918 р. — каменяр-підривник на сільських будівництвах у Венденському повіті.

Член РСДРП(б) з травня 1917 року.

У грудні 1918 — березні 1919 р. — учитель приходської школи Роненбурзької волості Венденського повіту.

На початку 1919 року вступив до лав Червоної Армії. У березні — червні 1919 р. — червоногвардієць Венденського червоногвардійського загону. У червні — вересні 1919 р. — рядовий червоноармієць 7-го Латиського стрілецького полку РСЧА Західного фронту. У вересні 1919 — квітні 1920 р. — голова полкового партійного колективу, а у квітні — жовтні 1920 р. — помічник комісара 7-го Латиського стрілецького полку РСЧА на Польському, Південному, Врангелівському фронтах. У 1920 році разом із полком проходив через Донбас і бував у Юзівці. У жовтні 1920 — січні 1921 р. — комісар 9-го Латиського стрілецького полку РСЧА Південного фронту. У лютому — травні 1921 р. — червоноармієць загону особливого призначення на ліквідації кронштадтського повстання.

У травні 1921 — грудні 1922 р. — курсант латиської партійної школи і партійний організатор Комуністичного університету народів Заходу в Петрограді. У січні — серпні 1923 р. — студент Комуністичного університету народів Заходу в Петрограді. У серпні 1923 — травні 1924 р. — студент Комуністичного університету імені Свердлова у Петрограді.

У травні 1924 року був направлений на роботу до міста Нижній Новгород. У травні 1924 — травні 1925 р. — секретар партійного комітету Нижегородського заводу металовиробів «Красная Етна». У травні 1925 — серпні 1927 р. — відповідальний секретар Нижегородського міського районного комітету ВКП(б). У серпні 1927 — січні 1929 р. — завідувач організаційного відділу Нижегородського губернського комітету ВКП(б).

У січні — липні 1929 р. — секретар В'ятського губернського комітету ВКП(б). У липні — грудні 1929 р. — секретар В'ятського окружного комітету ВКП(б).

У листопаді 1929 — лютому 1934 р. — 2-й секретар Нижегородського (Горьковського) крайового комітету ВКП(б).

У лютому 1934 — червні 1937 р. — 1-й секретар Горьковського крайового (обласного) комітету ВКП(б).

У травні 1937 року ЦК ВКП(б) відрядив Прамнека на керівну партійну роботу до Донбасу. У травні 1937 — квітні 1938 р. — 1-й секретар Донецького обласного комітету ВКП(б).

6 жовтня 1937 року в м. Сталіно відкрився Вседонецький зліт стахановців і ударників вугілля, на який приїхали відомі люди Донбасу, гірники Кузбасу, Караганди, Підмосковного басейну. Прамнек Е. К. був обраний до президії зльоту і виступив з промовою, в якій відзначив важливість подальшого розвитку стахановського руху і поліпшення роботи шахт Донбасу. Був обраний депутатом Верховної Ради Радянського Союзу першого скликання.

Заарештован 9 травня 1938 року. Розстріляний 29 липня 1938 року. Реабілітований 1956 р.

• Лихолобова З. Г. Сталінський тоталітарний режим та політичні репресії кінця 30-х років в Україні (Переважно на матеріалах Донбасу). — Донецьк: ДонДУ, 1996. — С. 76.
• Парсенюк Б. Сталінські губернатори: Е. К. Прамнек // Донеччина. — 2002. — 24 жовт.
• Парсенюк Б. Червоні губернатори // Схід. часопис. — 1995. — 11, 30 груд.
• Прамнек (Прамниекс) Эдуард Карлович // БСЭ. — 3-е изд. — М., 1975. — Т. 20. — С. 496.
• Прамнек (Прамниекс) Эдуард Карлович // Известия ЦК КПСС. — 1989. — № 12. — С. 109.
• Прамнек (Прамниекс) Эдуард Карлович // УСЭ. — К., 1982. — Т. 8. — С. 489.