peoplepill id: eduard-dmitriyev
Eduard Dmitriyev
The basics
Quick Facts
The details (from wikipedia)
Biography
Дмитрієв Едуард Дмитрович — радянський і український телережисер, кінорежисер, сценарист. Член Національної спілки кінематографістів України.
Народився 27 червня 1937 р. у м. Ровеньки Ворошиловградської обл. Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1971). Працював на Іркутській і Кримській студіях телебачення. З 1978 р. — на студії «Укртелефільм».
Фільмографія
Створив стрічки:
- «Батарея, вогонь!» (1965, Диплом І Всесоюзного кінофестивалю в Києві),
- «Звичайний рейс» (1965, авт., реж. і оп. Диплом Міжнародного кінофестивалю, Рига),
- «Кримський заповідник» (1966. Диплом зонального огляду в Тбілісі),
- «Ювілейна осінь» (1967),
- «Кіммерія» (1968),
- «Чотири інтерв'ю про троянду» (1969),
- «Подруги» (1970),
- «Під крилом завжди море» (1971),
- «Належить народові»,
- «Біла дача»,
- «Гурзуф»,
- «Караби-Яйла» (1972),
- «Літо в Ішуні» (1973),
- «Репортаж про молоко» (1974),
- «Лісова рапсодія»,
- «Вогненні роки Керчі» (1975),
- «Початок»,
- «Крила» (1976),
- «Севастопольські куранти»,
- «Розкажу вам про Марію» (1977),
- «Серед скель»,
- «Паркан з голубим оком» (1978),
- «Хто ходить по колоді» (1979),
- «Компаньйони»,
- «Про Київ з посмішкою» (1980),
- «Іван Франко» (1981),
- «Уклін красі» (1982),
- "Мати (1983),
- «Відрядження» (1988, 3 а),
- «Червоне вино Перемоги» (1990),
- «Вікно навпроти» (1991, співавт. сцен.),
- «Ну ти й відьма...» (1992, співавт. сцен.) та ін.
Література
- Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.52.
Це незавершена стаття про кінорежисера. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
The contents of this page are sourced from Wikipedia article.
The contents are available under the CC BY-SA 4.0 license.
Lists
Eduard Dmitriyev is in following lists
By field of work
By work and/or country
comments so far.
Comments
Eduard Dmitriyev