Quick Facts
Biography
|Ukrcenter= |Примітки=
Де́реч Дмитро́ Григо́рович (нар. 24 вересня 1914, Решетилівка — пом. 28 травня 2007, Вінниця) — український прозаїк, драматург, перекладач. Перебував у Спілці письменників України від 1953 р.
Біографія
Народився у селянській родині. Після закінчення семирічки та фабрично-заводських курсів працював слюсарем машинно-тракторної станції у м. Таганрозі. У 1935 році вступив до Харківського інституту механізації сільського господарства, після закінчення якого у 1940 р. був призваний до війська.
Учасник Другої світової війни. Пройшов шлях від рядового до капітана інженерних військ. Після демобілізації у 1946 р. оселився у Львові, де закінчив Львівський університет (1953), і де розпочався його творчий письменницький шлях. Працював у видавництві та редакції газети «Вільна Україна», у журналі «Жовтень», потім на радіо, спеціальним кореспондентом у західних областях газети «Радянська Україна», кореспондентом Укррадіо — спочатку по Львівській, а з осені 1959 року, по Вінницькій областях. З 1953 р. — член Спілок письменників України та СРСР. Один з засновників і перший керівник Вінницької обласної організації НСПУ (1971—1974). Понад 30 років працював кореспондентом Українського радіо у Вінницькій області. З осені 1974 року — на пенсії, втім, продовжував співпрацювати з Бюро пропаганди художньої літератури, у редколегії з видання першого тому спогадів ветеранів війни «Вінниччина на Великій Вітчизняній», у редколегії газети «Вінницька правда».
Помер 28 травня 2007 р. і похований у Вінниці.
Творчість
Автор романів, повістей та п'єс. З під його пера вийшло більш ніж 1100 статей, нарисів, рецензій, репортажів та памфлетів, опублікованих в журналах, газетах та трансльованих по радіо.
Лауреат премії ім. Михайла Коцюбинського (1982).
| « | У творчості Дмитра Дереча справді, наче у фокусі об’єктива відображена сталінська епоха. Але не мертва і казенна, а наповнена людьми люблячими, відважними, мрійливими і красивими. І немає значення, де відбувається дія твору – в казармі військового училища, під час бою на фронті, в селянській хаті після наступу чи в університетській аудиторії післявоєнної України – усюди колесо історії рухають саме люди вольові, свідомі власної гідності, безкорисні і нетерпимі до найменших проявів корупції, яка вже згубила десятки найвеличніших країн світу, залишивши від них лише руїни їх засліпленої самовеличі – піраміди, стіни Колізею, попіл Помпеї і порепані пустелі… | » |
— Володимир Рабенчук | ||
Бібліографія
- романи:
|
|
- повісті:
|
|
- п'єси:
|
|
- збірки оповідань:
|
|
Переклади
У перекладі Д. Дереча з російської на українську мову окремими виданнями надруковані повісті Г. Бакланова «Пядь земли» та «Навеки — девятнадцатилетние»; В. Федорова — «Великий русский летчик П. Нестеров», збірка оповідань для дітей осетинського письменника Тазе Бесаєва «Отцовское завещание» (у співавторстві).
Популяризатор кабардинської та балкарської літератури в Україні. У його перекладі вийшли повісті Адама Шогенцукова «Весна Софият» (1975) та Х. Теунова «Аслан» (1980), а також роман «Род Шогемоковых». Робив переклади творів кабардинських та балкарських письменників для збірок, газет та радіо. Заслужений працівник культури Кабардино-Балкарії.
Примітки
- ↑ Біографія Д. Г. Дереча на офсайті Вінницької обласної організації НСПУ «Слово»
- ↑ Біографія Д. Г. Дереча на сайті Решетилівської центральної районної бібліотеки
- ↑ З-над Божої ріки. Літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — С. 98.
- ↑ Рабенчук, Володимир. Пошуки симетрії справедливості у несправедливому світі: до 100-річчя від дня народження українського письменника Д.Г. Дереча (24.09.1914–28.05.2007 ) // Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2014 року: хронол. довід. / уклад. О. Ю. Антонюк, Г. М. Авраменко; відповід. за вип. Н. І. Морозова; Упр. культури і туризму Вінниц. обл. держ. адмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва; — Вінниця: ТОВ Консоль, 2013. — С. 223–227.
Джерела і література
- Біографія Д. Г. Дереча на офсайті Вінницької обласної організації НСПУ «Слово»
- 24 вересня 2014 — 100 років тому народився Дмитро Григорович Дереч // Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2014 року: хронол. довід. / уклад. О. Ю. Антонюк, Г. М. Авраменко; відповід. за вип. Н. І. Морозова; Упр. культури і туризму Вінниц. обл. держ. адмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва; — Вінниця: ТОВ Консоль, 2013. — С. 213.
- Дереч Дмитро Григорович (довідка) // Вінниця журналістська: довідник / ВОО НСЖУ; автор-упоряд. Володимир Лисенко. — Вінниця, 2010. — С. 66.
- З-над Божої ріки. Літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — С. 98.
- Біографія Д. Г. Дереча на сайті Решетилівської центральної районної бібліотеки
- Хоменко, Б. В. Дереч Дмитро Григорович / Б. В. Хоменко // Енциклопедія сучасної України (ЕСУ). — К., 2007. — Т. 7. — С. 424.
- Дмитро Дереч [Текст]: [Біографія письменника. Оповідання] // Квіт подільського слова: Антологія творів сучасних письменників Вінницька областьВінниччини. — Вінниця: ДП ДКФ, 2006. — С. 15-48.
- Машевцев, Анатолій. Спікер парламенту рецензував нову збірку нашого земляка [Дмитра Дереча [Текст] / А. Машевцев // 33 канал. — 2005. — 4 травня. — С. 7.
- Педорук, Дмитро. Патріарх письменницького братства [Д. Г. Дереч] / Д. Педорук // Вінницький альбом. 1999: Літературно-художній та історико-краєзнавчий альманах. — Вінниця, 2000. — С. 93-96.
- Незвичайна доля хлопця звичайного [Бесіда В. Руденка з Д. Деречем] // Вінницька правда. — 1989. — 24 вересня.
- Пастушенко, Л. Світ героїв Дмитра Дереча — В кн. Дереч, Д. Дві зустрічі — Одеса, 1982.
- Лісовий, П. Прозріння професора Жупанського // Вінницька правда. — 1976. — 18 серпня.
- Сумишин, М. Утвердження характеру // Жовтень. 1973. — № 11.
Посилання
- Сайт Національної спілки письменників
- Сайт Вінницької обласної організації НСПУ