Bohdan Tarasiuk

Богда́н Володи́́мирович Тарасю́к (нар. 5 лютого 1990(19900205) — пом. 29 серпня 2014) — солдат 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Народився 1990 року в селі Буцин (Старовижівський район, Волинська область). Закінчив Буцинську школу. Пройшов строкову службу у десантних військах.

У часі війни мобілізований в квітні 2014-го — стрілець-розвідник 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський); військовий фельдшер. В складі бригади у травні 2014 року рушив у зону боїв. В серпні побував вдома у короткотерміновій відпустці.

Останній дзвінок від Богдана був 28 серпня з-під Іловайська. Загинув у бою поблизу Іловайська під час виходу з оточення на дорозі поміж селом Новокатеринівка та хутором Горбатенко.

Тіло знайшли 11 вересня в Дніпропетровську, мати солдата лише по медальйону і татуюванню впізнала тіло сина, таким понівеченим воно було.

Бійця поховали, але у родичів залишилися сумніви, вони вирішили провести експертизу ДНК.

Залишилися батьки Олена й Володимир Тарасюки та сестра.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:

• 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 4, місце 31
• Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії
• Іловайський Хрест (посмертно)
• в Буцині на його честь перейменовано вулицю

• Тарасюк Богдан Володимирович
• Волиняни, які загинули в АТО. Ми пам'ятаємо