Andrei Bolibrukh

Андрій Власович Болібрух (24 серпня 1921(19210824), село Горишківка, тепер Тульчинського району Вінницької області — 6 грудня 1976, місто Рига, тепер Латвія) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант. Депутат Верховної ради Естонської РСР 6-го скликання, депутат Верховної ради Азербайджанської РСР 8-го скликання. Член ЦК КП Азербайджану.

Життєпис

Народився в селянській родині.

З жовтня 1939 року — в Червоній армії (РСЧА): червоноармієць, начальник штабу 322-го стрілецького полку 32-ї стрілецької дивізії. Учасник німецько-радянської війни. Закінчив Військову академію РСЧА імені Фрунзе.

Член ВКП(б) з 1943 року.

Після війни — на командних посадах у Радянській армії, начальник штабу дивізії, командир дивізії, начальник штабу армії.

Закінчив Академію Генерального штабу Збройних сил СРСР.

22 вересня 1967 — 19 січня 1973 року — командувач 4-ї армії Закавказького військового округу.

З 19 січня 1973 по 6 грудня 1976 року — перший заступник командувача військ Червонопрапорного Прибалтійського військового округу.

Помер 6 грудня 1976 року в місті Ризі. Похований на Кунцевському цвинтарі Москви.

Звання

• капітан
• майор
• генерал-майор (27.04.1962)
• генерал-лейтенант (19.02.1968)

Нагороди

• орден Вітчизняної війни І ст. (24.08.1944)
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (15.04.1944)
• три ордени Червоної Зірки (10.10.1943, 1954)
• орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІІ ступеня
• медаль «За оборону Москви» (1944)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медаль «За бойові заслуги» (1950)
• медалі