Alexander Bronislavovich Skibniewskiy

Олекса́ндр Бронісла́вович Скибне́вський (26 березня (8 квітня) 1903(19030408), Москва — 20 квітня 1978, Харків) — радянський режисер і педагог, практик і теоретик театру. Заслужений діяч мистецтв БРСР (1952). Заслужений діяч мистецтв Удмуртської АРСР (1945).

Народився в Москві 1903 року. Його мати, Евеліна і батько Броніслав були з гродненських поляків, які переселились в Москву 1900 року.

1918—1921 був у продармії, 1921—1924 — працював на заводі «Серп і Молот», одночасно навчаючись в Державному інституті слова.

1925 — закінчив режисерське відділення Державних експериментальних театральних майстерень (рос. ГЭКТЕМАС).

1926—1928 — художній керівник Читинського театру.

1929—1930 — художній керівник Туркменського театру в Ашгабаді.

1931—1933 — художній керівник Польського театру в Києві.

3 липня 1933 року Скибневського заарештували і утримували в Київському Допрі разом з 23 представниками польської інтелігенції за сфабрикованою ДПУ УРСР справою ПОВ (Польської Організації Військової). 23 лютого 1934 року його звинуватили в контрреволюційній роботі серед поляків за дорученням ПОВ. Трійкою при Колегії ДПУ УРСР за ст. 54-2, 54-II був засуджений терміном на п'ять років. Згодом приговор змінили на висилку на 3 роки.

1940—1946 — художній керівник Державного російського драматичного театру ім. В. Короленка в Іжевську.

1946—1947 — головний режисер Кіровського театру.

1947—1949 — головний режисер Ульяновського театру.

1949—1958 — головний режисер Драматичного театру ім. Якуба Коласа, Вітебськ.

1958—1963 — головний режисер Харківського російського драматичного театру ім. Пушкіна.

Від 1958 викладав режисуру у Харківському інституті мистецтв, завідував кафедрою режисури у Харківському інституті культури.

Автор численних праць з питань театру. Написав кілька п'єс і монографій.

• Скибневський О. Драматург — театр — глядач // Прапор, 1961, № 6
• Скибневский А. Народный артист А. К. Ильинский, Мінськ, 1954
• «Не можна забути» (рос. Нельзя забыть) — романтична хроніка в 4 діях, 10 картинах

• «Справа громадська» Б. Ясенського (1930)
• «Вулиця радості» Натана Зархі (1931)
• «Рабан» Вандурського (1932)
• «Вільгельм Телль» Ф. Шиллера (1933)
• «Любов Ярова» Треньова (1938)
• «Російські люди» Симонова (1942)
• «Гроза» Островського (1943)
• «Плоди просвіти» Толстого (1945, 1959),
• «Російське питання» Симонова (1947)
• «Молода гвардія» Алексіна (1947)
• «День чудесних обманів» Роберта Шерідана (1948)
• «Три сестри» Чехова (1950)
• «Сім'я» І. Ф. Попова (1950)
• «На дні» Горького (1951)
• «Розорене гніздо» Купали (1952)
• «Вибачте, будь ласка» Макайонка (1954)
• «Світло зі сходу» Глєбки (1958)
• «Люди і дияволи» Кропиви (1958)
• «Остання хмара» Муратова (1959)
• «Брати Єршови» за В. А. Кочетовим (1959)
• «Іркутська історія» Арбузова (1960)

• Майстри української радянської сцени. — Київ, 1962. — с. 309.
• СКИБНЕВСКИЙ, Александр Брониславович istoriya-teatra(рос.)
• Театральная энциклопедия. Том 4 / Глав. ред. П. А. Марков — М.: Советская энциклопедия, 1965(рос.)
• Театр открыл фронтовой сезон / Наталья Запорожцева(рос.)
• Інформація про поховання billiongraves.com