Viktor Komarov
Russian musician
Biography
Lists
Also Viewed
The basics
Quick Facts
| Intro | Russian musician | |
| Places | Russia | |
| is | Musician | |
| Work field | Music | |
| Gender |
| |
| Instruments: | Keyboard instrument Drum machine | |
| Birth | 7 January 1961, Yekaterinburg, Yekaterinburgsky Uyezd, Yekaterinburgskaya Oblast, Russian Empire | |
| Age | 64 years | |
| Star sign | Capricorn |
The details
Biography
Віктор Володимирович Комаров (прізвисько «Піфа»; нар. 7 січня 1961, Свердловськ, РРФСР, СРСР) — радянський і російський музикант, учасник гуртів «Наутилус Помпилиус», «Настя» та ін.
Біографія
Прізвисько «Піфа» придумали його батьки, коли він у 3-х річному віці прийшов на ялинку в костюмі пса зі сторінок газети французьких комуністів «L'Humanité», на ім'я Піф.
Закінчив Свердловське музичне училище ім. Чайковського, Свердловський архітектурний інститут.
Однокурсник творців Наутілуса, а потім і учасник гурту ще у студентському його вигляді. За тиждень до початку запису «Невидимки» на початку 1985 року Бутусов та Умецький запросили Віктора до групи у ролі клавішника.
| В інституті Піфа щось «нарізав» на роялі, і ми, природно, вирішили, що він великий піаніст. Коли ми його запросили, то з'ясувалося, що він, можливо, і не дуже сильний виконавець, але зате — великий прикольщик | ||
— за спогадами Бутусова. | ||
Паралельно грі в НАУ Комаров працював конторським робітником у Головпостачі. Відрізнявся на тлі групи тим, що краще за інших умів справлятися з синтезатором «Yamaha» і був власником автомобіля ВАЗ-21011 «Жигулі», який також носив неформальне прізвисько «Блакитний мул».
Був клавішником гурту аж до розпаду «зоряного» складу 1988-го. Працював з «Настею» та Олексієм Могилевським у його проєкті «Асоціація сприяння поверненню заблудлої молоді на шлях чесноти». У 1989-90 роках грав у складі групи Олександра Тропиніна «Траппа».
Живе в Єкатеринбурзі.
З січня 2016 року — учасник музичного колективу «НАМБАТУ» (клавіші, бек-вокал).
Джерела
- ↑ Кушнир А. 100 магнитоальбомов советского рока. 1977—1991: 15 лет подпольной звукозаписи. — М.: Аграф, Крафт+, 2003. — 400 с. — ISBN 5-7784-0251-1.
- ↑ Байки № Шесть и Семь. Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 18 вересня 2010.
- ↑ История группы Настя // Русский Рок. от «А» до «Я».
- ↑ Бураксеев А. Куда пропал Нау // Пионер. — 1990. — № 10.