Petro Maksymenko

Максименко Петро Степанович  (25 червня 1924, с. Злинка, Кіровоградська область, УРСР — 12 лютого 2012, Ізраїль) — радянський і український художник. Нагороджений орденом Червоної Зірки та медалями.

Життєпис

Народився 25 червня 1924 р. у с. Злинка (нині Кіровоградської обл.) в родині робітників. Закінчив Київське училище прикладного мистецтва (1955) і Львівський поліграфічний інститут (1970).

Працював художником на Київській та Ялтинській студіях художніх фільмів.

З 1963 р. — художник Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.

Був членом Національної спілки кінематографістів України (з 1972).

П. С. Максименко помер 12 лютого 2012 року в Ізраїлі, похований в місті Цфат.

Фільмографія

Оформив стрічки:

• «Дорогою ціною» (1957, асистент художника)
• «Штепсель одружує Тарапуньку» (1957, асистент художника)
• «Друзі-товариші», «За всяку ціну» (1959)
• «Іду до вас» (1961)
• «Дресирувальники» (1962, реж. В. Цвєтков)
• «Ключі від неба»
• «Тіні забутих предків» (1964, декоратор)
• «Криниця для спраглих» (1965, у співавт.)
• «Два роки над прірвою» (1966, декоратор)
• «Ця тверда земля» (1967, декоратор)
• «Вечір на Івана Купала» (1968)
• «Важкий колос» (1969, у співавт. з О. Кудрею)
• «Хліб і сіль» (1970, у співавт. з О. Кудрею)
• «Всього три тижні» (1971)
• «Жива вода» (1971)
• «Нічний мотоцикліст» (1972)
• «Випадкова адреса» (1973)
• «Земні та небесні пригоди» (1974)
• «Це було у міжгір'ї» (1975)
• «Дніпровський вітер» (1976, новели: «Чари-комиші», «На косі»)
• «Женці» (1979)
• «Віщує перемогу» (1978, у співавт.)
• «Під свист куль» (1981)
• «Старі листи» (1981, т/ф)
• «Третій у п'ятому ряду» (1984) та ін.

Примітки

Посилання

• Максименко Петро на сайті IMDb (англ.)
• Фільмографія на kino-teatr.ru (рос.)

Література

• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.98—99.