Orysia Yakhnevych

|Ukrcenter= |Примітки=

Яхневич Орися Михайлівна (17 жовтня 1947, Семенівка) — українська письменниця, поетеса, авторка пісень. Лауреат премії імені Тараса Мельничука, лауреат премії імені Леся Мартовича, лауреат премій імені Григорія Никифорука. Друкується в газетах, журналах, альманахах, збірниках.

Біографічні відомості

Орися народилась в невеличкому покутському селі Семенівка на Городенківщині в селянській родині. В п'ятирічному віці захворіла на незначну хворобу, побічні прояви якої призвели до ускладнень, з того часу вона прикута до ліжка. Орися екстерном закінчує школу.

1962 року вперше надрукувала добірку своїх віршів під назвою «Життя всміхається через вікно». 

В 1977 році побачила світ перша книжка поетеси «Я іду» з передмовою Дмитра Павличка.

В 1984 році вийшла друком друга поетична книга — «Путь». В 1985 році її прийняли до Спілки письменників України. Тоді ж вона вступила до всесоюзного літературного інституту імені Горького. Їй не вдалося його закінчити — через хворобу та розпад союзу.

Мати до своєї смерті у 2007 році доглядала за Орисею, згодом цим став займатись племінник Іван Андрухович, який працює в районному відділі освіти.

Нагороди

• 2007 — почесна відзнака «За подвижництво в культурі Прикарпаття».

Творчий доробок

Є автором збірок:

• Життя всміхається через вікно (1962)
• Я іду (1977)
• Путь (1984)
• Сонце і гроза (1993)
• Нескорена (1994)
• Чари любові (1996)
• Ещё не вечер (1997)
• Молімось (2003)
• Крізь час і простір (2005)
• Тепло любистку (2006)
• Горіння (2008).

Примітки

Посилання

• Яхневич Орися Михайлівна у соціальній мережі «ВКонтакті»
• Інформація про Орисю Яхневич та добірка її творів