Nikolay Pokrovsky

Soviet conductor
The basics

Quick Facts

IntroSoviet conductor
PlacesRussia
wasMusician Conductor
Work fieldMusic
Gender
Male
Birth15 October 1901, Tulchyn, Vinnytsia Oblast, Ukraine
Death16 July 1985Odesa, Odessky Uyezd, Kherson Governorate, Russian Empire (aged 83 years)
Star signLibra
Education
Mykola Lysenko Music and Drama InstituteKyiv, Ukraine, Ukrainian State
Awards
People's Artist of Ukraine 
The details

Biography

Мико́ла Дми́трович Покро́вський (28 жовтня (15 жовтня) 1901(19011015), Тульчин — 16 липня 1985, Одеса) — український диригент, професор Одеської консерваторії, головний диригент і художній керівник Одеського театру опери і балету. Народний артист Української РСР (1948). Член Музичного товариства імені Миколи Леонтовича.

Життєпис

Народився 15 жовтня 1901 року в Тульчині у родині директора комерційного училища Дмитра Івановича Покровського та доньки священика з села Війтівка Домнікії Артем'ївни (до шлюбу Карпович-Висоцька).

Мати його мала чудовий голос, гарно співала, грала на фортепіано, чому навчила своїх дітей — Олексія, Валентину і Миколу. Дмитро Іванович викладав в єпархіальному училищі, працював директором комерційного училища, свого часу вчителював з видатним українським композитором М. Д. Леонтовичем, через що віддав Миколу до нього на навчання.

Композитор довірив молодому хористу і своєму учневі місце диригента в капелі. Після трагічної загибелі Леонтовича, Микола Покровський стає керівником капели, яка згодом отримала ім'я М. Д. Леонтовича. 1921 року залишає капелу заради навчання у Києві.

1925 — закінчує Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка (клас М. А. Малька).

1924—1926 — музичний режисер театру Леся Курбаса «Березіль» у Києві.

1926—1933 — диригент оперного театру в Одесі.

1934—1940 — диригент Харківського оперного театру.

1944—1975 — головний диригент Одеського оперного театру.

1940—1941 — головний диригент Львівського оперного театру.

1941—1944 — в евакуації. Головний диригент об'єднаного Харківського і Київського оперних театрів (Іркутськ, з 1942).

З 1947 — викладач, а з 1963 — професор Одеської консерваторії. Серед його учнів: Борис Гмиря, Галина Олійниченко, Белла Руденко, Галина Поліванова та інші.

1945—1965 — головний диригент і художній керівник Одеського театру опери і балету.

Микола Дмитрович пішов з життя 1985 року.

Родина

Дружина: Доротея [1](Дора) Пилипівна Алідорт (1907—1986), балерина Одеського театру опери та балету, педагог-репетитор.

Син: Ігор Миколайович Покровський — одеський журналіст, телеведучий та медіаменеджер, заслужений журналіст України засновник та керівник телеканалів «Медіа-інформ», «ТА-Одеса» та «Нова Одеса».

Примітки

  1. Незакінчена опера: роман / Борис Янчук. — Київ: Радянський письменник, 1986. — С. 214
  2. Хорова капела ім. М. Д. Леонтовича Тульчинського РБК. Архів оригіналу за 9 грудня 2017. Процитовано 8 грудня 2017.
  3. http://viknaodessa.od.ua/newspaper/news/?4699
  4. https://odessa-life.od.ua/article/7174-odesse-vernut-vse-ee-zolotye-skripki-foto-video,
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 1 лютого 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

Література

  • Семенко, Л. І. Їх поєднала пісня Леонтовича… — Вінниця: ПП «Едельвейс І. К.», 2007. — С. 17.
  • Прекрасний музикант, чудовий диригент… / А. Порожня / Тульчинський край. — 2010. — 13 серпня.
  • Святелик, В. А. Слава і загибель: останній рік життя М. Д. Леонтовича. — Тульчин, 2007. — С. 17, 21, 42, 46, 50-51.
  • Святелик, В. Історія Тульчинської хорової капели ім. М. Д. Леонтовича. — Тульчин, 1990. — С. 13-15.
  • Тульчинській народній хоровій капелі ім. М. Д. Леонтовича — 85. — Тульчин, 2005. — С. 4.

Посилання

  • Покровський Микола Дмитрович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП».  — С. 296
  • Покровський Микола Дмитрович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 239.
The contents of this page are sourced from Wikipedia article on 06 Jun 2024. The contents are available under the CC BY-SA 4.0 license.