Nazir Rajabov

Назір Раджабович Раджабов (9 травня 1939(19390509), тепер Бухарська область, Узбекистан) — радянський узбецький діяч, перший секретар Наманганського і Самаркандського обкомів КП Узбекистану. Депутат Верховної ради Узбецької РСР. Депутат Верховної ради СРСР 11-го скликання.

Життєпис

У 1961 році закінчив Середньоазіатський політехнічний інститут у Ташкенті, здобув спеціальність інженер-механік.

У 1961—1964 роках — інженер-конструктор, провідний конструктор, керівник групи державного конструкторського бюро заводу.

У 1964—1967 роках — головний спеціаліст, директор Куюмазарського кар'єру Узбецької РСР.

Член КПРС з 1967 року.

У 1970—1975 роках — керуючий тресту № 163 Міністерства будівництва Узбецької РСР.

У 1975—1977 роках — секретар Бухарського обласного комітету КП Узбекистану.

У 1977—1978 роках — завідувач відділу будівництва та міського господарства ЦК КП Узбекистану.

21 грудня 1978 — 3 лютого 1983 року — міністр сільського будівництва Узбецької РСР.

3 лютого 1983 — 1984 року — міністр будівництва Узбецької РСР.

У 1984 — 5 жовтня 1987 року — 1-й секретар Наманганського обласного комітету КП Узбекистану.

3 жовтня 1987 — 19 жовтня 1988 року — 1-й секретар Самаркандського обласного комітету КП Узбекистану.

19 жовтня 1988 року звільнений з посади «як такий, що скомпрометував себе», відразу заарештований співробітниками прокуратури СРСР. Утримувався під вартою протягом 9 місяців. Під час розслідування висунуті йому звинувачення не знайшли підтвердження. Кримінальну справу стосовно Назіра Раджабова припинено за відсутністю складу злочину.

Подальша доля невідома.

Нагороди

• орден Леніна
• орден Жовтневої Революції
• Державна премія СРСР
• Державна премія Узбецької РСР
• медалі

Примітки

Джерела

• Депутаты Верховного Совета СССР 11-го созыва. Москва, 1984 (рос.)