Mykhailo Ivaniv

The basics

Quick Facts

PlacesUkraine
wasSoldier Military personnel
Work fieldMilitary
Gender
Male
Birth1866
Death1926 (aged 60 years)
The details

Biography

Миха́йло Онуфрійович Іва́нів (Іванов) (* 17 грудня 1866, с. Кочерів, тепер Радомишльська міська громада, Житомирська область — † 14 квітня 1938, Биківня, Київ) — військовий та політичний діяч, генерал-майор царської армії, генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки.

Життєпис

Закінчив Київське піхотне юнкерське училище (1890). 1902 після навчання в Імператорській військовій академії служив командиром роти, згодом — батальйону (13-й піхотний Білозерський та 7-й гренадерський Самогітський полки). Брав участь у російсько-японській війні 1904—1905. Під час Першої світової війни командував 48-м піхотним Сибірським полком, 12-ю піхотною Сибірською дивізією, 7-м Сибірським корпусом.

Від березня 1917 — член Української Центральної Ради, брав участь у роботі Першого Українського військового з'їзду. На ньому його обрали членом Українського генерального військового комітету 1917. Був членом Української соціал-демократичної робітничої партії. 1917 очолював відділ головної інспекції в генеральному секретарстві (згодом — міністерстві) військових справ Української Народної Республіки.

За доби Української Держави — начальник картографічного відділення головного геодезичного управління. В складі інтернованих формувань Армії Української Народної Республіки перебував у польських військових таборах.

У квітні 1919 року начальник Головного штабу Армії УНР. В травні цього ж року залишився у Кам'янці-Подільському, який зайняли частини РСЧА. Був заарештований та відправлений до Харкова, де був мобілізований червоними. Після демобілізації у 1923 році переїхав до містечка Буча, де проживала його сестра. Працював бухгалтером комбінату.

7 березня 1938 заарештований та засуджений трійкою НКВС до розстрілу з конфіскацією майна. Розстріляний та похований в Биківні під Києвом.

Примітки

  1. Роман Коваль, Юрій Юзич. Микола Міхновський. Спогади, свідчення, документи. Київ, видавництво Марка Мельника. 2021.]

Джерела та література

  • Т. В. Вронська. Іванів (Іванов) Михайло Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 399. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
  • К. Є. Науменко. Іванов Михайло Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.

Посилання

  • Литвин М., Науменко К. Генералітет українських визвольних змагань. Збройні сили України — персоналії військовослужбовців. Львів, 1995;
  • Верстюк В. В., Осташко Т. С. Діячі Української Центральної Ради. Біографічний довідник. К., 1998.
The contents of this page are sourced from Wikipedia article on 24 Mar 2024. The contents are available under the CC BY-SA 4.0 license.