Mikhail Barg

Біографія

Михайло Барг народився в сім'ї адвоката Абрама Мойсейовича й учительки Рози Натанівни. Коли Михайлові було два роки, помер батько. Матері довелося одній виховувати двоє дітей — Михайла та його молодшу сестру.

Закінчивши сім класів, 1930 року 15-річний Михайло вступив до автодорожного технікуму в Кам'янці-Подільському.

У 1932—1934 роках навчався в Кам'янець-Подільському інституті соціального виховання (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). У 1934—1936 роках навчався в Київському педагогічному інституті. Після закінчення інституту Михайла Барга призвали в армію. Він потрапив в однорічну школу курсантів танкового полку в Житомирі. 1937 року демобілізувався в званні молодшого лейтенанта. Він отримав направлення на роботу в село Драганівка (нині Чемеровецького району Хмельницької області), де працював спочатку завучем, а потім директором школи.

1939 року, «бажаючи спеціалізуватися зі всесвітньої історії», Барг поїхав у Харків. Там він вступив на четвертий курс історичного факультету Харківського університету. Навесні 1941 року отримав диплом з відзнакою. Михайла Абрамовича залишили в аспірантурі при університеті.

У 1968—1991 роках працював в Інституті загальної історії АН СРСР.

Наукова діяльність

Барг — фахівець з історії Англії доби феодалізму та нового часу, Європи 5—18 століть, європейської культури, теорії буржуазних революцій.

Перший у вітчизняній науці розкрив категорію «час історичний». Останні роки приділяв увагу вивченню теоретичних проблем цивілізаційної теорії.

Учасник симпозіумів і міжнародних конференцій з історії та історіографії в Будапешті (1986), Берліні (1988), Мадриді та Стокгольмі (1990), 9-го Міжнародного конгресу з економічної історії в Берні (1986), науковий керівник 1-ої Міжнародної конференції з порівняльної історії цивілізації (1990).

Праці

• Кромвель и его время. — Москва, 1950.
• Исследования по истории английского феодализма в XI—XIII вв. — Москва, 1962.
• Понятие всемирно-исторического как познавательный принцип марксистской исторической науки. — Москва, 1973.
• Проблемы социальной истории в освещении современной западной медиевистики. — Москва, 1973.
• Шекспир и история. — Москва, 1976.
• Категории и методы исторической науки. — Москва, 1984.
• Эпохи и идеи. Становление историзма. — Москва, 1987.
• Великие социальные революции XVII—XVIII веков в структуре переходной эпохи от феодализма к капитализму. — Москва, 1990 (у співавторстві).
• Великая английская революция в портретах ее деятелей. — Москва, 1991.
• От Макиавелли до Юма: Становление историзма. — Москва, 1998 (у співавторстві).

Література

• Шушківський А. І. Барг Михайло Абрамович // Енциклопедія сучасної України / Нац. акад. наук України, Наук. т-во ім. Шевченка, Координац. бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — Редкол. І. М. Дзюба (співголова) , А. І. Жуковський (співголова) (та ін.). — К. : [б. в.], 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — 10 000 прим. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 247.
• Плахонін А. Г. Барг Михайло Абрамович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 190.
• Винокурова М. В. Памяти М. А. Барга // Средние века. — Выпуск 54. — Москва: Наука, 1991. — С. 282—285.
• Павлова Т. А., Черняк Е. Б. Михаил Абрамович Барг // Портреты историков. Время и судьбы. — Т. 2. — Москва — Иерусалим, 2000. — С. 248—257.
• Винокурова М. В. Михаил Абрамович Барг: путь историка // Средние века. — Выпуск 64. — Москва, 2003. — С. 293—328.