Marco Mishalov

Ukrainian musicologist
The basics

Quick Facts

IntroUkrainian musicologist
PlacesUkraine
wasMusicologist
Work fieldAcademia Music
Gender
Male
Birth26 April 1903, Chornobai, Chornobai Raion, Cherkasy Oblast, Ukraine
Death8 August 1995 (aged 92 years)
Star signTaurus
The details

Biography

Марко́ Васи́льович Міша́лов (26 квітня 1903, Чорнобай, Золотоношський повіт, Полтавської губернії (нині Черкаська область — 8 серпня 1995, Сідней, Австралія) — науковець, викладач, видавець, знавець бандурної музики і справи.

Біографічні відомості

Середню освіту одержав в Золотоношській чоловічій ґімназії.

Вищу освіту здобув в Уманському сільськогосподарському агротехнікумі в 1924 р. (Золотоношський відділ).

З 1925 до 1938 р. Марко Васильович працював науковцем на Лубенській дослідній станції лікарських і етероолійних рослин, а з 1938–1941 р. був викладачем у Всесоюзному Тернівському технікумі лікарських рослин та директором ВІЛАРу в Березоточі.

В Україні, працюючи на Дослідній станції лікарських рослин та викладачем Всесоюзного Тернівського Технікуму, Марко Васильович надрукував ряд праць з питань агрономії та дослідами над рослинами, особливо м'яти, ромашки та беладони.

В Австрії вийшла його популярна брошура «Атом та його енергія».

В Австралії, Марко Васильович далі продовжував писати науково-популярні статті які поміщалися в місцевих часописах «Українець в Австралії», «Вільна Думка» та в журналі «Нові дні» в Торонто, Канада. Були надруковані ряд статей про харчування, астрономію, та друге видання «Атома та його енергія».

В 1976 році Марко Васильович почав видавати журнал «Бандурист». Тут були різні статті про музику, історію кобзарського мистецтва та діяльність бандуристів. Журнал став поштовхом для видавання подібного журналу в Північній Америці «Бандура». 7 випусків журналу вийшли аж до грудня 1982 р.

Полтавська земля — один з осередків кобзарства, тож із молодих років Марко Васильович часто зустрічався з мандруючими кобзарями. Будучи студентом, він мав нагоду вчитися у Михайла Злобінцева (сценічне ім'я М. Домонтович), який викладав математику в гімназії в Золотоноші та із студентів створив гурток бандуристів.

Марко Васильович часто бував на концертах, де виступав М. Домонтович.

До Німеччини попав разом зі сином. В 1944 р. вони знайшлися в австрійському таборі недалеко Відня, де перебувала Капела бандуристів ім. Т. Шевченка. Так доля знову зв'язала долю з бандурою.

Переїзджаючи до Австралії в 1949 р., він далі цікавився кобзарським мистецтвом, де тримав близькі стосунки з шкільним другом і бандуристом Павлом Носярою, а також Григорієм Бажулом.

Марко Васильович фінансово підтримував діяльність капели бандуристів ім. Т. Шевченка, ансамблю бандуристів м. Г. Хоткевича в Сіднеї та Школи гри на бандурі при Центральній Рідній Школі ім. Кн. Ольги.

В галузі кобзарського мистецтва вийшли ряд статей та книжки.

Публікації

  • Мишалов М. В. — «Культура м'яти» Лубенська дослідна станція . Прилуки, 1929
  • Мишалов М. В.  «Порадник по культурі головніших лікарських рослин». Лубенська дослідна станція Лубни, 1930.
  • Мышалов М. В. — Влияние различных способов сушки перечной мяты на содержание зфирного масла — (Лубенская опытная станция лекарственных и душистых растений), Лубны, 1930
  • Хайкін І, Мишалов М., Ласський Л. Верговський В. В. Культура лікарських та ефірологійних рослин. Харків, 1931
  • Мішалов М. В. — Культура лікарських та етероолійних рослин — (Українська дослідна станція лікарських та етероолійних рослин), Держсільгоспвидав, Харків, 1931
  • Мішалов М. В. — Культура м'яти — (Українська дослідна станція лікарських та етероолійних рослин), Держсільгоспвидав, Харків, 1933
  • Мишалов М. В. — Культура беладони — (Всесоюзний науково-дослідний інститут лікарських рослин (ВИЛАР) — Українська дослідна станція лікарських та ефіроолійних рослин) — Видання Української дослідної станції лік-рослин, Лубни, 1935
  • Мишалов М. Забезпечимо високий урожай камфорного базіліка. [ Лубні ] , Укр . дослідна станція. 1936
  • Мішалов М. В. — Атом та його енергія — Відень, 1948
  • Мішалов М. В. — Що треба знати про харчування — Сідней, 1971
  • Мішалов М. В. — Атом та його енергія — Сідней, 1977

Статті з кобзарського мистецтва

  • Наша кобза-бандура
  • Чернігівська фабрика музичних інструментів
  • З історії розвитку кобзарського мистецтва
  • Наша пісня, наша дума не вмре не загине
  • Козак Мамай
  • Бандурне мистецтво в Австралії
  • Із життя Гната Хоткевича
  • Будова і настроювання бандури Київського типу
  • Кілька зауваг щодо техніки гри на бандурі
  • Основи музичної грамоти
  • Бандура і способи гри на ній
  • До питання назви кобза, бандура і кобзарство
  • Бандура — символ нашої національної окремости
  • Цензурні утиски та переслідування українського пісенного фольклору в Царській Росії
  • Бандура символ нашої самобутности
  • Сіднейська школа юних бандуристів
  • 100 літ з дня народження Г. Хоткевича
  • Наш видатний трудівник на ниві кобзарського мистецтва — Г. Т. Китастий (до 70 річчя з дня народження)
  • Капелі бандуристів 60 років
  • Леся Українка і кобзарство до 110 річчя з дня народження.
  • Не стало видатного кобзаря наєої доби (Некролог про В. Ємця)
  • М. В. Лисенко — 140 річчя і 70 річчя смерти
  • До 110-их роковин з дня народження кобзаря Т. Пархоменка

Праці — монографії

  • Мішалов М. Кобзарі-бандуристи XIX — початку XX століття. 1978
  • Мішалов М. Сіднейська школа бандуристів.. 1981
  • Мішалов М. З історії українського кобзарства-бандурництва. 1981
  • Мішалов М. Праці Г. Хоткевича в ділянці бандурного мистецтва. 1984
  • Мішалов В і М. Українські кобзарі-бандуристи — Сідней, Австралія — 1986.
  • Мішалов М. Шлях молодого бандуриста — його рожі і терни. 1988
  • Мішалов М. Українські кобзарські думи. До питання виникнення розвитку та сучасного стану українського кобзарського епосу. — 1990

Примітки

Посилання

  • Мішалов Марко Васильович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 430.
  Нормативний контроль
  Нормативний контроль
The contents of this page are sourced from Wikipedia article on 25 Mar 2024. The contents are available under the CC BY-SA 4.0 license.