Maksym Ovcharuk

Овчарук Максим Валерійович (19 червня 1976 — 9 лютого 2015) — солдат резерву Національної гвардії України.

Життєпис

Активний учасник Революції Гідності, член громадської організації «Рабів до раю не пускають», 3 місяці був волонтером автомобільної сотні.

Доброволець, водій, 1-ша окрема медична рота імені Пирогова, псевдо «Тарпан». Власним коштом придбав й подарував 2 автомобілі медичній роті імені М. Пирогова. 20 січня 2015-го вирушив в зону бойових дій з товаришем дитинства Дмитром Лагуновим, військовий шпиталь центральної лікарні Артемівська.

9 лютого 2015-го машина «швидкої допомоги» їхала назустріч медичному екіпажу, з яким зник зв'язок. Задорожний і Лагунов рухалися в медичному автомобілі, Кончевич — у медичному БТРі. Під час евакуації поранених з позиції «Хрест» (Дебальцеве) до Бахмута (на той час Артемівськ), потрапила у засідку та підірвалася на фугасі поблизу села Логвинове, після чого була розстріляна прямим наведенням. Сергій Кацабін загинув разом з екіпажем санітарної машини Анатолієм Сулімою та Михайлом Балюком й пораненим молодшим сержантом Олександром Кравченком. Тоді ж загинули Василь Задорожний, Тарас Кончевич, Дмитро Лагунов.

Без Максима лишились батько, дружина, двоє синів 2003 й 2008 р.н.

Вважався зниклим безвісти, ідентифікований за тестами ДНК, 26 березня 2015-го похований у місті Львів, Личаківське кладовище, поле почесних поховань.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
• відзнакою «Народний Герой України» (посмертно)
• пам'ятним нагрудним знаком «Медична рота» (посмертно)

Джерела

• Овчарук Максим Валерійович
• Сьогодні у Гарнізонному храмі прощались із військовим медиком Максимом Овчаруком
• Небесна Гвардія
• Указ Президента України від 28 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»