Lev Somov

Біографічні відомості

Появився в театральній сім'ї. У 1983 році завершив Донецьке музичне училище за класом віолончелі.

В 1991 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (зараз Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого), курс Народного артиста України Миколи Рушковського.

З 1988 по 1995 роки працював в Київському національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки.

В Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра працює з 1995 року.

Пише під псевдонімом Лев Хохлов. Автор п'єс «Гіркий роман», «Довершений Чарлі», сценаріїв серіалів «Замкова щілина», «Прибулець». Здійснив пластичне рішення і створив хореографію в 15 виставах, серед яких: «Рогоносець» Фернана Кроммелінка (1998), «Небезпечні стосунки» П'єра Шодерло де Лакло (2007).

Лауреат професіональної театральної премії «Київська пектораль» в номінації «Найкраще виконання чоловічої ролі другого плану» за роль Міши у виставі «Море… Ніч… Свічки…» за п'єсою Йосефа Бар-Йосефа «Це велике море».

Режисер телесеріалів «Колишня» (2008), «Лише кохання» (2010).

У 2009 році на сцені Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір'я» поставив виставу за своєю п'єсою «Довершений Чарлі».

Державні нагороди

• Народний артист України (21 жовтня 2014)
• Заслужений артист України (26 червня 2000)

Ролі в театрі

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра

• Герцог де Малікорн, Жильберт — «Непереможний меч Гайян» за казкою Тамари Габбе «Місто майстрів» (1995)
• Калімако — «Комедія про принадність гріха» за п'єсою Нікколо Макіавеллі «Мандрагора» (1996)
• Сеньйор Палеарі — «Трохи вина…або 70 обертів» Луїджі Піранделло (1996)
• Міхась Адаменко — «Кручений біс» Федора Сологуба (1997)
• Родріго — «Венеціанський мавр („Отелло“)» Вільяма Шекспіра (1998)
• Схвильований — «Що ви загубили в чужих снах?» за п'єсою Макса Фріша «Санта Крус» (1999)
• Міллер — «Довічний чоловік» Федора Достоєвського (1999)
• Тарєлкін — «Смерть Тарєлкіна» Олександра Сухово-Кобиліна (2000)
• Дмитро — «Нехай одразу двох не любить…» за п'єсою Михайла Старицького «Ой, не ходи, Грицю…» (2000)
• Пан де Пурсоньяк — «Багато галасу в Парижі» за п'єсою Жана-Батиста Мольєра «Пан де Пурсоньяк» (2001)
• Ллойд Даллас — «Глядачі на виставу не допускаються!» за п'єсовю Майкла Фрейна «Театр» (2001)
• Мішко — «Море…Ніч…Свічки…» за п'єсою Йосефа Бар-Йосефа «Це велике море» (2002)
• Анучкін, Жевакін — «Одруження» Миколи Гоголя (2002)
• Страфорель — «Тайна пристрасті жагучої» за п'єсою Едмона Ростана «Романтики» (2003)
• Боб Джексон — «Брешемо чисту правду» за п'єсою Герберта Бергера «Ще один Джексон» (2003)
• Ведучий — «Наше містечко» Торнтона Вайлдера (2004)
• Єпіходов — «Вишневий сад» Антона Чехова (2004)
• Граф де Гіш — «Сірано де Бержерак» Едмона Ростана (2005)
• Артор, Рекламна агенції кур'єр — «Черга» Олександра Марданя (2006)
• Миронов — «Голубчики мої!..» за творами Федора Достоєвського, Олександра Володіна (2006)
• Віталій — «Останній герой» Олександра Марданя (2007)
• Бургомістр — «Рогоносець» Фернана Кроммелінка (2007)

Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки

Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»

Примітки

Посилання

• Лев Сомов на сайті Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра (рос.)
• Біографія на Кино-театр (рос.)