Kornylo Zaklynsky
Ukrainian historian and literary scholar
Biography
Lists
Also Viewed
The basics
Quick Facts
| Intro | Ukrainian historian and literary scholar | |
| Places | Ukraine | |
| was | Writer Historian Scholar Literary scholar Ethnographer | |
| Work field | Academia Literature Social science | |
| Gender |
| |
| Birth | 18 June 1857 | |
| Death | 13 February 1884Lviv, Ukraine (aged 26 years) | |
| Star sign | Gemini |
The details
Biography
Заклинський Корнило Гнатович (криптонім: З. К.; 18 червня 1857, с. Маріямпіль, нині Галицького району Івано-Франківської області — 13 лютого 1884, Львів) — український історик, етнограф, письменник. Брат Романа та Леоніда Заклинських.
Життєпис
Під час навчання в Станіславській гімназії (1868—1877) був душею таємного гуртка «Громада». Закінчив філософський факультет Львівського університету. Працював у Львівській академічній гімназії (1881—1883)..
Записував народні говірки в околицях м. Станіслав (тепер Івано-Франківськ), фольклорні й етнографічні матеріали, опубліковані в «Етнографічному збірникові» (1914, т. 36) і у збірці «Колядки та щедрівки» (Київ, 1965); на їх основі створив низку оповідань, схвально оцінених професором Омеляном Огоновським («Домарчук», 1878; «Дві вдови», «Федиха», обидва 1880) та інші.
Корнило Заклинський у своїх прозових творах (оповідання «Домарчук» (1878), «Федиха» (1880), «Дві вдови» (1880)) піднімав переважно проблеми виховання.
Також займався вивченням етнографії, фольклору, історії, історико-літературознавства.
Основні праці
Заклинський прожив усього 27 років та залишив багато праць, які ще й досі не відомі читачам.
- «Йосиф Годермадський, іменований єпископ Мункацький, і плани Петра Великого щодо Північної Угорщини»,
- «Літопис Хмельницька»,
- «Зносини цісаря Рудольфа II з козаками і їх участь у війні російсько-турецькій 1592—1594 рр.».
Ці праці були надруковані у журналі «Зоря». Багато праць залишилося неопублікованими:
- «Якого роду і народності був Михайло Хмельницький, отець гетьмана, і історія Богдана Хмельницького від єго молодих літ аж до спору з Чаплинським»,
- «Про німих і живих свідків руської бувальщини»,
- «Письмо до академіків»,
- «Семен Ковцуняк, війт з Ковалівки»,
- «Про Т. Шевченка»,
- «Михайло Максимович і його заслуги для української літератури»,
- «Павло Полуботок», «Історія нападу татарів на наддністрянське Підгір'я 1594 р.»,
- "Критичний розгляд українського альманаха «Лука»,
- «Про весільні пісні руського народу»,
- «Оцінка повістей Квітки-Основ’яненка».
Записував галицький фольклор, який був опублікований в «Етнографічному збірнику» (т. 36, 1914) й збірнику «Колядки та щедрівки» (1965).
Помер 13 лютого 1884 р. у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 54.
Примітки
- ↑ Українці в світі
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 306. — ISBN 966-8955-00-5.
Джерела
- Г. П. Герасимова. Заклинський Корнило Гнатович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 206. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- Заклинський Корнило Гнатович, Провідники духовності в Україні — Курас І. Ф. Бібліотека українських підручників