Emiliya Ilyenko

Емі́лія Іоа́нівна Іллє́нко (*23 листопада 1934, Бухарест, Румунія — †?, Київ, Україна) — радянський, український кінорежисер Київській кіностудії ім. О. П. Довженка.

Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (1959). Була членом Національної спілки кінематографістів України.

Сім'я: Була дружиною Вадима Іллєнка (1932—2015) — українського кінооператора та кінорежисера .
Зі спогадів актриси Людмили Єфименко про Вадима Іллєнка: „Його покійна дружина Емілія заради нього кинула професію і батьківщину. Переїхала з Румунії до Києва, присвятила себе вихованню дочок, а потім — онуків“.

Похована в Києві на Совському кладовищі. У 2015 році Вадима Іллєнка поховали на Совському кладовищі біля могили дружини.

Фільмографія

• «Над нами Південний хрест» (1965, асистент режисера у співавт.; реж. І. Болгарин, В. Іллєнко)
• «Вечір на Івана Купала» (1968, асистент режисера у співавт.; реж. Юрій Іллєнко)
• «Зозуля з дипломом» (1971, асистент режисера у співавт.; реж. Вадим Іллєнко)

Другий режисер на картинах:

• «Грачі» (1980, реж. К. Єршов)
• «Ранок за вечір мудріший» (1981, реж. О. Муратов)
• «Не було б щастя...» (1983, реж. К. Єршов)
• «Відьма» (1990, реж. Галина Шигаєва)
• «Розсмішіть клоуна» (1984, реж. Микола Рашеєв)
• «Господи, прости нас, грішних» (1992, реж. А. Войтецький) та ін.

Сценарист у співавт. з Вадимом Іллєнком:

• «Геллі і Нок» (1995, реж. В. Іллєнко) за О. Гріном.

Примітки

Посилання

• Emiliya Ilyenko 1 на сайті IMDb (англ.)
• Emilya Ilyenko 2 на сайті IMDb (англ.)
• Емілія Іллєнко на kinokolo.ua
• Емілія Іллєнко на Kinopoisk.ru