Bartholomew Pimonovich Yevtemovich

Ukrainian officer and journalist
The basics

Quick Facts

IntroUkrainian officer and journalist
PlacesRussia Ukraine Poland
wasJournalist Military officer
Work fieldJournalism Military
Gender
Male
Birth28 October 1889, Peregonivka, Ukraine
Death8 February 1950Mittenwald, Germany (aged 60 years)
Star signScorpio
The details

Biography

Варфоломі́й (часто Вартоломі́й) Пи́монович Євтимо́вич (нар. 28 жовтня 1889, с. Перегонівка, Голованівський район Кіровоградська область — пом. 8 лютого 1950, м. Міттенвальд, Німеччина) — підполковник Армії УНР. Український військовий і громадсько-політичний діяч, журналіст. Член Управи Українського військово-історичного товариства у Польщі.

Біографія

Народився на Київщині в родині священика.

Освіту набув у Київсько-Софіївській духовній, реальній, художній та музично-драматичних школах у Києві. Закінчив 7-класну Київську художню школу.

На службі РІА

1 грудня 1912 р. вступив однорічником до 168-го піхотного Миргородського полку.

1 вересня 1913 р. був прийнятий до Чугуївського військового училища, яке закінчив 1 грудня 1914 р., служив прапорщиком 25-го запасного батальйону.

З 2 квітня 1915 р. — молодший офіцер 7-го прикордонного піхотного Заамурського полку.

З 1 грудня 1915 р. — поручник.

З 25 серпня 1916 р. — полковий ад'ютант.

На службі УНР

Протягом весни 1917 р. спільно з М.Міхновським займався організацією українських військових частин. У березні 1917 р. перебував у відпустці у Києві, був одним із організаторів Українського військового клубу ім. П. Полуботка.

Повернувся на фронт — з 30 березня 1917 р. — командир батальйону 7-го прикордонного піхотного Заамурського полку.

З 12 жовтня 1917 р. — курсовий старшина 1-ї Української військової школи ім. Б. Хмельницького. З 8 листопада 1917 р. — командир сотні цієї школи.

З 22 грудня 1917 р. — штаб-старшина для доручень військово-шкільного відділу Українського Генерального штабу. Брав участь у вуличних боях проти більшовиків у Києві у січні 1917 р.

З 3 березня 1918 р. — штаб-старшина для доручень Головної шкільної управи Армії УНР, потім Армії Української Держави.

З 21 грудня 1918 р. — т. в. о. начальника 2-ї Київської юнацької школи. З 1 січня 1919 р. — другий старшина для інспекції військових шкіл.

З 21 квітня 1919 р. — начальник загального відділу Головної шкільної управи Військового міністерства УНР.

З 17 травня 1919 р. — начальник штабу коменданта тилу Дієвої армії УНР. З 9 червня 1919 р. — штаб-старшина для доручень штабу Запорізької групи Дієвої армії УНР.

У грудні 1919 р. був інтернований у Польщі. З 1 квітня 1920 р. — помічник начальника культурно-освітнього відділу Головної управи Генерального штабу УНР.

З 3 липня 1920 р. — начальник відділу освіти та військової підготовки населення Генерального штабу УНР.

За час Першої світової війни та Визвольних змагань дістав 4 поранення та 1 контузію.

Міжвоєнний період

З 1924 р. живу Львові, займався активною громадсько-політичною діяльністю.

У 1939 р. був заарештований польською владою, утримувався у концтаборі у Березі Картузькій.

Перед вступом туди радянських військ зумів виїхати до Німеччини.

Друга світова війна і післявоєнний період

У 1943 р. вступив до дивізії СС «Галичина». У березні—травні 1945 р. був заступником начальника старшинської школи Української національної армії.

Після закінчення війни перебував у таборі для переміщених осіб у Міттевальді, де й помер незадовго до виїзду в США.

Примітки

Джерела

The contents of this page are sourced from Wikipedia article on 25 Mar 2020. The contents are available under the CC BY-SA 4.0 license.