Andriy Maydanyuk

Андрі́й Владисла́вович Майданю́к (нар. 24 березня 1988(19880324) — пом. 16 липня 2014) — молодший сержант Збройних сил України.

Життєпис

Закінчив Осичківську ЗОШ. Командир бойової машини-командир відділення, військовослужбовець військової служби за контрактом з 2012-го, 28-ї окремої механізованої бригади. 6 липня 2014 року направлений у зону бойових дій.

Загинув у бою в прикордонному селі Маринівка (Шахтарський район). Колона з 3 БМП заїхала в село й натрапила на російських терористів. Щоб зайняти зручну позицію, воякам під вогневим прикриттям необхідно було відступити, прикривати лишилися Ковальчук, Новак, Шум і Майданюк. Несподівано з'явився ворожий танк, у машину старшого лейтенанта Василя Новака влучив снаряд з нього. Тоді ж загинули солдати Костянтин Ковальчук й Віталій Шум. Решта колони змогла відійти.

Смерть воїна підтверджували співслужбовці, але тіло довго не могли передати рідним, він вважався зниклим безвісти.

Поховали Андрія 16 вересня 2014-го в рідному селі, в останню дорогу проводжали люди з усього району.

Без Андрія лишились батьки, брат, сестра, племінник.

Нагороди та вшанування

• 15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом За мужність III ступеня
• у квітні 2015-го у Осичківській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку Андрію Майданюку
• на честь Андрія Майданюка учні Осичківської ЗОШ висадили яблуневий сад.

Примітки

Джерела

• Так треба, мамо
• Майданюк Андрій Владиславович
• Пам'ять про Андрія Майданюка