Ananii Lebid

The basics

Quick Facts

PlacesUkraine
wasScholar Literary scholar
Work fieldAcademia Literature
Gender
Male
Birth11 January 1898, Vertiivka, Nizhyn Raion, Nizhyn Okruha, Ukraine
Death8 December 1937 (aged 39 years)
Star signCapricorn
Education
Boys' Gymnasium ChernihivChernihiv, Chernihiv Oblast, Russian Empire(—1916)
T. H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium»Chernihiv, Chernihiv Oblast, Ukraine(—1922)
Employers
All-Ukrainian Academy of SciencesUkrainian Soviet Socialist Republic
The details

Biography

Ана́ній Дми́трович Ле́бідь (11 січня 1898, с. Веркіївка, Ніжинський повіт, Чернігівська губернія — 8 грудня 1937, Ленінградська область) — літературознавець, співробітник ВУАН, дослідник біографії і творчості Михайла Коцюбинського.

Жертва сталінського терору.

Біографічні дані

Народився Ананій Лебідь у сім'ї Дмитра Климентійовича та Наталії Василівни Лебедів. У 1900 році його батьки переїхали до Чернігова, де батько працював вихователем в земському сирітському домі, а також разом із М. Коцюбинським в Оціночно-Статистичному бюро Чернігівського губернського земства.

1916 року закінчив Чернігівську гімназію та вступив до Петроградської Політехніки. У травні 1917 р. був призваний в армію і направлений в Петергофську школу прапорщиків, де і пробув до жовтневого більшовицького перевороту, після якого повернувся до Чернігова. Звідси був направлений в Київську школу прапорщиків. В часи Гетьмананату Павла Скоропадського — служив в Чернігівському окружному суді перекладачем (володів українською, російською, польською та французькою мовами). Підтримав Директорію, а з кінця 1918 р. повернувся в рідний Чернігів, де 1922 року закінчив Інститут народної освіти. Одночасно протягом 1919–1922 років працював у Чернігівському етнографічному музеї, або музеї селянського побуту спочатку на посаді емісара, а з 1920 року — помічника завідувача відділу рукописів. У 1922—1923 роках був членом експертної комісії Чернігівського архіву. З 1923 року читав лекції у Київському педагогічному технікумі імені Б. Грінченка, згодом працював співробітником комісії по виданню пам'яток новітнього письменства при ВУАН та секретарем редакції часопису "Життя і революція".

1926 року вступив до аспірантури київської філії Інституту Тараса Шевченка. Рекомендації йому надали, зокрема академіки С. Єфремов та А. Кримський.

1929 р. був заарештований у справі Спілки Визволення України, але за браком доведених звинувачень, після семимісячного ув'язнення, був засуджений умовно на 3 роки. Цей арешт унеможливив завершення тринадцятитомного видання творів М. Коцюбинського, із яких до 1929 року вийшло тільки п'ять томів.

А. Лебідь викладав на індустріальному робітфаку, був неодружений, проживав з матір'ю та сестрою Юлією, (викладачем хімії на робітфаку) у якої була маленька донька, а її чоловік Карпович теж був засуджений у справі СВУ.

20 квітня 1935 р. Ананій Лебідь був заарештований вдруге і проходив по «справі неокласиків». За тією ж справою проходили Микола Зеров, Марко Вороний, Павло Филипович, Леонід Мітькевич, Борис Пилипенко. Слідство тривало більше 9 місяців. А. Лебідь єдиний не визнав жодних звинувачень. Проте це не допомогло, трибуналом 1-4 лютого 1936 р. їм всім, як «активним учасникам контрреволюційної терористичної організації», було визначено міру покарання — 10 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах з конфіскацією майна. У червні 1936 року етап прибув на Соловки. Але в жовтні 1937 року справа була переглянута Ленінградською трійкою НКВС. Вирок було замінено на розстріл, який виконано стосовно А. Лебедя 8 грудня 1937 року у Ленінградській області.

Родинні зв'язки

  • сестра Юлія (1898 - після 1956)
  • брат Микола
  • мати — Наталія Василівна (померла у 1947 р.)

Творчий доробок

  1. Перший твір Коцюбинського // Україна. — 1924. — Кн.3.
  2. Невідомий твір Коцюбинського // Україна. — 1924. — Кн.4.
  3. Листування П.Мирного з М.Коцюбинським //Науковий збірник ВУАН за 1924 р. — Т. Х1Х.
  4. Валеріан Поліщук // Життя й революція. — 1925. — № 1–2.
  5. З сучасної української літератури // Життя й революція. — 1925. — № 3.
  6. Коцюбинський і жандармське управління (на матеріалах Чернігівського Губархіву) // Червоний шлях. — 1925. — № 3.
  7. Шевченко і жандармське управління //Червоний шлях. — 1925. — № 3.
  8. До початків літературної творчості Коцюбинського // Україна. — 1925. — № 34.
  9. Од символізму до революційної літератури // Життя й революція. — 1925. — № 6-7.
  10. Нові матеріали до біографії та творчості К.Стеценка // Музика. — 1925. — № 9-10, № 11-12.
  11. Нові придбання рукописного відділу музею В.Тарновського // Бібліологічні вісті. — 1925. — № 1-2.
  12. Листи І.Франка до М.Коцюбинського // Життя й революція. — 1926. — № 5. — С. 115—118.
  13. Пропащі роки (до біографії М.Коцюбинського) //Україна. — 1927. — Кн. 3. — С. 89—96;
  14. «У чужій хаті» (Епізод з виданням творів М.Коцюбинського російською мовою) // Бібліологічні вісті. — 1928. — № 1. — С. 39-46.
  15. М. Коцюбинський. Життя і творчість. — К., 1929.

Редактор, разом з М. Рильським, літературної хрестоматії «За 25 літ» («Час», 1926), різних видань творв М. Коцюбинського.

Примітки

  1. Володимир Удовенко: дві дати розстрілу. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 10 грудня 2018. 

Джерела

Посилання

The contents of this page are sourced from Wikipedia article on 25 Mar 2024. The contents are available under the CC BY-SA 4.0 license.